арт проект соціальної направленності детальніше

Олександра Сорокіна

Креативний директор Elster kreativagentur

Олександра - засновник та куратор арт проекту соціальної направленності "Закохані в життя"

  1. Чому ти вирішила створити такий проект, що тебе зацікавило?

Це спроба змінити світ на краще, починаючи з України. Показати, що потрібно добиватись своїх цілей, робити те, що ти хочеш, потрібно втілювати свої мрії незважаючи ні на що.

Хотілося показати приклади саме на реальних людях. Тому, ми ловили їх на вулицях, щоб показати реальні історії.

Це із циклу починай з себе – розпочавши з себе, ми будемо щасливішими, ми почнемо посміхатися – можна сказати, що це мої рожеві окуляри.

Есть желание – тысячи возможностей, нет желания – тысячи причин.

  1. Як ти обрала свою професію? Ким ти є зараз?

Якщо говорити про університет , то це було одне із зацікавлень. А стосовно того ким я є зараз, то в принципі, до цих пір знаходжусь в творчому пошуку. Наразі для мене головне – це яскраві емоції, нові проекти, що пов’язані з культурною та розважальною складовою. Наразі я створюю незвичні промо проекти, івенти, звичайно намагаюсь поднувати це з сучасним мистецтвом. Люблю фотографувати.

Проте є бажання скласти це все до купи, щоб хоч трішки принести позитиву в наш складний сучасний світ.

Я так само шукаю своїх муз, надихаюсь і шукаю щось нове.

  1. Які плани на майбутнє. Можливо є те, чим хочеться зайнятись?

В першу чергу стати повністю задоволеною собою. Хоча відчуття, що можна щось більше, підштовхує до нового, до нових звершень, щоб формуватися, як цілісна особистість – для мене – це позитивний егоїзм.

  1. Як саме він має проявитись? (позитивний егоїзм)

В першу чергу думати за себе. Якщо ти задоволений тим, чим ти займаєшся, тим, що ти робиш, то ти в першу чергу несеш позитивний заряд до людей.

  1. Чи залишились в тебе якісь дитячі мрії, які б ти хотів втілити?

Об’їхати весь світ – не туристично, щоб докопатися до того глибинного, що ми всі однакові.

Хочу створити новий проект, щоб показати що ми всі однакові, що ми говоримо на всі ті самі теми на кухні. Що наші принципи та переживання є однаковими для всіх людей.

Це допоможе нам зрозуміти себе і стати толерантними до нашої інакшості, а інакшість – це добре, якби її не було, бо було б не цікаво, сіро і безбарвно.