Оксана Кононець
19 років – падіння з 5 поверху, тяжкий перелом шийного відділу хребта 23 роки – початок кар’єри моделі
арт проект соціальної направленності детальніше
19 років – падіння з 5 поверху, тяжкий перелом шийного відділу хребта 23 роки – початок кар’єри моделі
3 Перші спогади. Вони специфічні - неймовірний, до нестями улюблений аромат свіжої суниці, тривожний та страшний запах крові, коли порізала руку дідовим лезом. Відчуття невагомості на руках у батьків, розжарене сонцем дерево на улюбленому дитячому майданчику. Відчуття, звуки, але, мабуть, найглибше - запахи.
3 міс - кравець-угорець, в якого батьки знімали кімнату, наврочив, що ця дитина буде шити...
14 - присягнув ніколи не пити алкоголь і не курити. До тепер я ніколи цього не пробував. Йога, заняття спортом стали моїм стилем життя.
5 - мріяв стати льотчиком, потім ботаніком… перше так і залишилось дитячою мрією, друге вплинуло на все подальше життя.
4 - отец очень часто начал брать меня с собой в таежные путешествия на мотоцикле. До сих пор помню как я до забвения внюхивалась в таежные цветы и травы.
39 років - навчився плавати. Хоч і жив біля моря, але плавати не вмів.
Я вважаю, що треба вміти старіти дуже гарно.Жити в гармонії з собою та оточуючими.
"Что бы достигать поставленных целей необходимо иметь большую мотивацию внутри себя, третья сторона за тебя ничего не сделает."
В 19 лет я чудесным образом познакомилась с неким молодым человеком из Киева. Любовь к арфе нас связала. Этот человек кардинально изменил мою жизнь.
"Надеюсь, что вторые 100 лет будут еще лучше!"
... успеваю побыть владельцем маникюрного кабинета, преподавателем английского языка и бар-менеджером...
Мечтала стать мультипликатором, потом океанологом, астрономом. Лет в 14 пробую себя в роли фотографа и ночного ассистента отца при проявке и печати фотографий. О чем успешно забываю к концу школы...
Є така творча робота - перукар... Незважаючи на те, що я маю вищу освіту і працюю в даний час більше викладачем за фахом, найбільше задоволення я отримую від простої роботи в салоні...
...Много каталась по Украине. Потом второй курс. Ничего такого, кроме войны. Сбежала с оккупированного города. Хотела жить в Украине... ...Отчим уезжает воевать за ДНР. Потом арестовали маму, обвинив в сепаратизме...
Забавно, но в двенадцать лет я пыталась написать книгу-детектив... Я писала о бомжах, а еще как они за мной охотились...
Я была фотомоделью в возрасте 18-21 год. Весила 44 кг при росте в 169 см. Диагноз официальной медицины – дистрофия. Диагноз родителей – дура:)
0. Народився в Ужгороді 7. Школа. Перший день думав, що самий сильний в класі, поки не дістав по пиці від всіх до кого задирався...
В детстве я была творческим ребенком, ходила на драмкружок и в музыкальную школу, но…в один прекрасный день открылась в нашей школе секция карате...
0 – родился в Киеве. 1 — врачи диагностировали ДЦП. 5 лет – предложил родителям делать бизнес. Просил маму поехать в Польшу за футболками, а тут мы будем делать на них наклейки и продавать. Уже тогда я знал, что в Польше дешевле )
Не бійтесь змін - будьте самими собою. ...Через 10 років стрімкого кар'єрного зростання я все кинула і влаштувалась працювати на стародавнє кладовище, що вже стало музеєм. По вуха погрузилася у історію Києва. Потім з'явилась мрія...
Люба живе у Мінську. Приїздила в Київ лише на тиждень на кінопроби. Побачивши разом з Гуллівером наш проект вони подумали, що буде весело прийняти в ньому участь та запустити тренд аби люди приєднувались зі своїми історіями прямо на станціях метрополітен
Гуллівер започаткував незвичну манеру приєднання до нашого проекту ... Натисніть на розділ аби прочитати історію Гуллівера.
...Якщо ви хочете відкрити світ досить мати лише велосипед... (с) "Найбільша цінність - це люди!" ...
Щоб якось «вижити» в шоубізнесі я відкрив для себе світ спорту. Це єдиний спосіб тримати в формі і тіло, і голову. Сноубординг, серфінг, парашутний спорт…
... 44 - Предложили разместить работы в музее Т.Шевченко в Пекине. Отдала самую маленькую)))) ...
С самого детства стремился быть лучше, к сожалению выбрал не правильный путь и становился лучшим в плохом.
Я напів сирійка, напів українка... ...розлучення було для мене важчим ніж дві війни, свідком яких я стала...
0- народився в Києві. Намагався товаришувати з однолітками, хоч і був з дитинства відлюдьком. 4 - батько-інженер починає вчити мене малювати, спочатку розграфлюючи аркуші на клітинки.
0 - Народився в Ірані в інтелігентній заможній родині. ... заслухувався роком, альтернативною та етнічною музикою, захопився тату... ...за такі вподобання і був заарештований, адже все незвичне -поза законом...
0 - народилась в Одесі З дитинства любила грати в театрі, співати пісень 14 - навчилась грати на гітарі 17 - вступила в естрадно-циркове училище
6 років – взнав про смерть вождя Сталіна, забажав завжди залишатись дитиною. 10 років – хотів бути дуже дорослим, з бородою. 16 років – зробив перше фото і фотозбільшувач з керосиновою лампою, бо електрики не було...
- українка 5 років – жила в Німеччині, перекладала з німецької на російську і навпаки (словесно). 13 років – займалася плаванням, брала участь в змаганнях. 19 років – закінчила технікум. 22 роки – дочка. З 24 до 30 років – завідуюча планового відділу. 30 років – переїхала до Австралії.
5 років – дитинство в Сталіно (батько будував шахти Донбасу, вечорами займався фотографією), вчуся фотографувати, музиці, спортивні секції, колекціоную марки, монети ... 13 років – початок занять радіоаматорством, перший успіх на всесоюзній піонерській радіо грі в Артеку – 3 місце.
0 – народилася в Магаданській обл., с. Полярний, там закінчила початкову школу. 9 років – переїхала з мамою і братом на Україну (помер батько і закрили наше селище, Приіски (видобуток золота)). Складно було вчитися українською мовою, але в 9му класі здала іспит з української на «відмінно».
3-5 років – жив у Криму, виховувала бабуся з мамою. 10-13 років – займався вільною боротьбою, гандболом, волейболом. 16-17 років – грав у театрі при технікумі. 18 років – переїзд до Києва. Через інфляцію і безробіття в Запорізькій області довелося переїхати до Києва. У мене було 200 грн. в кишені, ночував у друзів на Троєщині, на підлозі.
0 – народилась на Чернігівщині у мальовничому селі Соколівка, розташованому в лісі та на березі зачарованої річки Десна. З 4-х років – плавала, як видра у річці, а в лісі збирала гриби та ягоди. Любила лазити по деревах, тинах, хлівах, а взимку їздила на лижах та санчатах. Була спортивною, здоровою та щасливою. До 18-ти – мешкала у дикій природі.
0 – народилася в місті Києві. У 20-27 років – навчалась у художньому інституті імені І.Є.Рєпіна АХ СРСР та в Київському державному художньому інституті на факультеті теорії та історії мистецтв за кваліфікацією «мистецтвознавець». 27-28 – була прийнята науковим співробітником до Софійського заповідника у відділ «Михайлівська трапезна».
5 років – дитинство на півдні України, пам’ятаю самостійні походи з дітлахами з двору на річку. 7 років – вчилася грати на фортепіано. 14 років – займалася бальними танцями. 17 років – в інституті активно займалася пішохідним, гірським і лижним туризмом – Крим, Карпати, Кавказ, Урал, ліси Білорусі, брала участь у змаганнях зі скелелазіння.
5 років – дитинство в Білорусі (батько будував завод БелАЗ), вчусь грати на фортепіано. 14 років – вчусь кроїти і шити. 21 рік – закінчила Курганський машинобудівний інститут (Росія). 25 років – працюю в НДІ конструктором. 32 роки – вийшла заміж і полетіла на далеку північ – золоті копальні.
17 років ‒ захоплююсь підводним полюванням, дайвінгом. Першу свою любов пам’ятаю ясно, як вчора. 18 років – призов до армії, спецназ в Угорщині. 1987 року повернувся в своє місто Богуслав. Люблю його: ландшафт, скелі, річку Рось, древність міста і його силу. Був одружений, маю улюблену дочку.
Є поняття «живианин», тобто людина, яка любить життя, любить його люто і владно. Таким в принципі я і народився ‒ у Росії, Тверська область, давнє містечко Торжок, пологовий будинок № 4. Через рік мої батьки з почуттям патріотизму повернулися до України